На правах реклами:

Інша важлива обставина - тенденція деяких порошків до надмірної усадки на оправленні під час випару розчинника, що може привести до розтріскування сирої заготівлі. Це властивість порошку сильно залежить від типу використовуваного оксиду алюмінію; крім того, необхідно, щоб питома поверхня порошку була досить високою; тоді наступне спікання приведе до високої щільності зразків.

Звичайно цій вимозі відповідають порошки з питомою поверхнею 2-4 м2/г, які можна одержати сухим мливом. У результаті великої кількості експериментів створилося переконання, що існують, принаймні, два механізми заряжения часток глинозему. Один механізм (диссоциативный) включає дисоціацію на відносно рухливі іони натрію й негативно заряджені частки: глинозем + Na.

Уважається, що цей механізм домінує в операції готування суспензії при одержанні керамічних трубок для сірчано-натрієвих акумуляторів у лабораторії фірми "Дженерал електрик". Частки заряджаються при мливі в кульових млинах або у вибромельнице в середовищі амилового спирту протягом декількох годин. Мливо, очевидно, оголює нові ділянки поверхні, на яких відбувається дисоціація.

Інший механізм заряжения включає адсорбцію, протона з кислоти або адсорбцію інших катіонів; це приводить до появи позитивного заряду на частках глинозему. Цей спосіб заряжения використовується фірмою Женераль де электрисите" (Франція) при формовании трубок із двоокису цирконію й глинозему; аналогічно виконувалося формование трубок із глинозему й у роботі. Ці два механізми заряжения конкурують між собою.